Дискреційна фіскальна політика
1. Дискреційна фіскальна політика
2. Недискреционная фіскальна політика. вбудовані стабілізатори
3. Проблеми, що виникають в процесі здійснення фіскальної по-літики
4. Державний борг
Дискреційна фіскальна політика
Фіскальна політика - це політика урядових витрат і оподаткування. Під дискреційною фіскальною політикою розуміють созна-вування маніпулювання податками і урядовими витратами з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, кон-троля над інфляцією і прискоренням економічного зростання.
Як впливають урядові витрати на економіку?
Припустимо, що уряд прийняв рішення здійснювати за-купки товарів і послуг на 20 млрд. Дол. При будь-якому рівні ЧНП. Очевидно, що облік урядових витрат викличе переміщення графіка сукупних витрат щодо бісектриси і призведе до мультиплікувавши зростання ЧНП. Це ясно видно на графіку «сукупні витрати - випуск» (рис. 1.1).
Те ж саме можна простежити за таблицею, наведеною в попередній лекції. Збільшення державних витрат на 20 млрд. Дол. Призведе до збільшення сукупних витрат при всіх рівнях ЧНП. Виходячи з того, що умовою рівноваги ЧНП є С + In + Xn + G = ЧНП, можна визначити, що рівноважний ЧНП зросте з 470 млрд. Дол. До 550 млрд. Дол. Т. Е. Уве-лічітся на 80 млрд. Дол . = 20 млрд. дол. 'МULТ.
Мал. 1.2 - Вплив державних витрат на рівноважний ЧНП
в моделі «вилучення - ін'єкції»
Таким чином, умови рівноваги ЧНП в моделі «вилучення - ін'єкції» буде:
Тепер розглянемо, як впливає на економіку то, що уряд соби-рает податки. Для простоти припустимо, що при будь-якому рівні ЧНП прави-тельство збирає однакову суму податків, припустимо 20 млрд. Дол. Як введення податків вплине на економіку? Т. к. Введення податків скоротить до-хід після сплати податків (на 20 млрд. Дол.), Це знизить споживання і Ощад-вання при кожному рівні ЧНП. На яку величину? Це визначається вели-чиною МРС, МРS. Якщо МРС = ¾, а МР5 = ¼, то споживання скоротиться на 15 млрд. Дол. А заощадження - на 5 млрд. Дол.
Проілюструємо вплив введення податків в розмірі 20 млрд. Дол. На графіку (рис. 1.3).
Мал. 1.3 - Вплив податків на рівноважний ЧНП
в моделі «сукупні витрати - випуск»
Са - споживання після введення податків. Зростання податків викликає зміщення-ня графіка сукупних витрат щодо бісектриси (в нашому випадку при Т = 20 млрд. Дол. МРС = ¾ на 15 млрд. Дол.) І скорочення величини рівноважного ЧНП. (По таблиці, наведеної в попередній лекції можна розрахувати, що рівноважний ЧНП скоротиться з 550 млрд. Дол. До 490 млрд. Дол.).
Тепер проілюструємо вплив введення податків на гра-Фике моделі «вилучення - ін'єкції» (рис. 1.4).
Мал. 1.4 - Вплив податків на рівноважний ЧНП
в моделі «вилучення - ін'єкції»
Аналіз тут дещо складніший, т. К. Введення податку в 20 млрд. Дол. Має двосторонній ефект: по-перше, податки ведуть до скорочення DI і при МРS = 1/4 до зниження заощаджень на 5 млрд. Дол. При будь-якому рівні ЧНП. На графіку це показано зміщенням кривої S + М на 5 млрд. Дол. Вниз до кривої Sа + М (заощадження після введення податків + імпорт). По-друге, 20 млрд. Дол. Податків є додатковим вилученням з потоку доходи-видатки і тому повинні бути додані до суми вилучень. Тобто, загальна величина вилучень буде Sа + М + Т, що зрушує криву Sа + М на 20млрд. дол. вгору, що призведе до скорочення ЧНП.
Тепер рівновагу в моделі «вилучення - ін'єкції» визначається усло-Вієм:
Зниження податків викличе переміщення вгору графіка сукупних рас-ходів в моделі «витрати - випуск» і зниження графіка Sа + М + Т в моделі «вилучення - ін'єкції» і викличе зростання рівноважного ЧНП.
Зверніть увагу: ми збільшили державні закупівлі товарів і послуг на 20 млрд. Дол. І збільшили податки на 20 млрд. Дол. У результаті рав-новесний ЧНП зріс теж на 20 млрд. Дол. Тобто, рівне збільшення прави-тельственних витрат і податків веде до приросту ЧНП на величину, рівну приросту G і Т. Це означає, що мультиплікатор збалансованого бюджету дорівнює одиниці.
Це пояснюється наступним: зміна урядових витрат робить більш сильний вплив на сукупні витрати, т. К. Є компонентом сукупних витрат. Тому, якщо урядові витрати зросли на 20 млрд. Дол. То і сукупні витрати зростуть на 20 млрд. Дол. ЧНП в результаті дії мультиплікатора збільшиться на 80 млрд. Дол. А зміна податків впливає на сукупні витрати побічно, че-рез зміну споживання. При цьому зміна в споживанні буде менше, ніж зміна в податках, т. К. Воно визначається МРС, яка завжди менше 1. В результаті зростання ЧНП в результаті збільшення державних витрат буде завжди більше, ніж зменшення ЧНП в результаті введення на таку ж суму податків . При цьому чистий приріст ЧНП буде дорівнює початкового при-росту G і Т.
Отже, ми переконалися, що фіскальна політика може бути викорис-поклику для стабілізації економіки. У найбільш спрощеній формі фіскалів-ва політика в різних фазах циклу може бути зведена до наступного. У фазі спаду з метою збільшення виробництва і ліквідації безробіття правитель-ство має проводити стимулюючу фіскальну політику. Для цього сле-дует:
а) збільшити державні витрати;
б) зменшити податки;
в) поєднувати а) і б).
Очевидно, що ці заходи ведуть до зростання дефіциту дер-ного бюджету.
У фазі підйому, для ліквідації інфляції, викликаної надлишковим попитом, уряд повинен проводити стримуючу фіскальну полі-тику. Для цього слід:
а) зменшити урядові витрати;
б) збільшити податки;
в) поєднувати а) і б).
Така політика призводить до появи бюджетного профіциту (позитивного сальдо урядового бюджету).
Дієвість стимулюючої фіскальної політики залежить не тільки від величини дефіциту державного бюджету, а й від методів його фінан-нансування, яке можна проводити за рахунок позик у населення (за допомогою продажу процентних паперів); або за рахунок випуску нових грошей. Ці методи фі-вання дефіциту державного бюджету роблять різний впливав-ня на сукупні витрати.
Коли держава позичає кошти у населення, воно вступає в кон-конкурентних боротьбу з приватними особами за фінансові кошти. Це веде до зростання процентної ставки, що, в свою чергу, знижує інвестиції і потребле-ня. Якщо держава фінансує дефіцит бюджету, випускаючи нові гроші, цього вдається уникнути. Таким чином, створення нових грошей є більш стимулюючим способом фінансування дефіцитних витрат по порівняй-нію з позиками.
Дефляційний вплив бюджетного профіциту залежить від того, як прави-будівництві буде їх використовувати. Якщо уряд використовує бюджетний надлишок для погашення свого внутрішнього боргу, воно тим самим поверне свої надлишкові податкові надходження на грошовий ринок, ніж знизить відсоток-ву ставку і збільшить інвестиції і споживання. Якщо уряд просто вилучить надлишкові суми з обігу, воно досягне більшого антіінфля-ційного ефекту.
Яке конкретне поєднання заходів має вибрати уряд в кожній фазі циклу? Це залежить від політичної орієнтації. Економісти, виступила-пающие за активне втручання держави в економіку, рекомендують зростання державних закупівель в фазі спаду і збільшення податків в період ін-фляции. Економісти, які виступають за зменшення державного втручання-тва в економіку, рекомендують зростання сукупних витрат за рахунок зниження податків в фазі спаду і скорочення сукупних витрат за рахунок зниження урядових закупівель в період інфляції.