Олександр Невський
Святий благовірний князь, захисник землі руської і Православ'я.
Ім'я «Олександр» перекладається з грецької як «захисник людей». І це не випадково. Адже князь Олександр Невський присвятив усе своє життя служінню Батьківщині в дуже важкі часи, коли на кону стояла саме існування Русі. У цей час її гнобили з 3-х сторін, однією з яких була - Золота Орда. Поряд з великими стражданнями людей, що не менш важливо, - була загроза повного знищення російської культури і Православ'я.
Князь Олександр Невський канонізований в лик святих не просто так. Його життя послужила до цього приводом. Ще з юних років він був щиро віруючою людиною і в своїх вчинках прагнув керуватися не амбіціями, як це найчастіше буває, а волею Бога. Він молився, мав благоговіння до церкви і захищав її від ворога. Все це, безперечно, було пов'язане з особистими якостями князя - щирістю, мужністю, терпінням, прагненням жити по совісті і по заповідям. Важко доводилося, адже Олександр Невський пройшов через бойові битви, але зумів зберегти чистоту духовну.
Після його смерті тіло тривалий час до поховання залишалося нетлінним. Потім його поховали. Але і після розтину поховання через століття, мощі також нетлінні.
З якими проханнями звертаються до Олександру Невському?
Так само, як і всі святі, Олександр Невський допомагає всім щире до нього звертаються. Прийнято вважати, що найбільш благодатно молитися про те, до чого сам святий був безпосередній причастник в земному житті.
Олександр Невський сам воював і захищав Вітчизну, тому до нього моляться військовослужбовці про благополучне служінні, захисту і мужність.
Ще святому моляться не тільки військовослужбовці, а й всі інші - про захист і заступництво, про зміцнення віри і зміцненні в життєвих справах, про дарування мудрості і багато іншого.
Благодатно до нього молиться про всіх з ім'ям святого, тобто про Олександрів.
Святий Олександр Невський, як був захисником і помічником, так їм залишається.
Скоpее помічнику всіх yсеpдно до тебе пpибегать, і теплий наш пpед Господом пpедстателю, святий благовеpний великий княже Александpа! пpізpі милостиво на нас недостойних, багатьма беззаконмі непотpебни собі сотвоpівшія, до pаце мощей твоїх нині пpітекающія і з глyбіни дyші взивающе: ти в житії своєму pевнітель і захисник пpавославния веpи був єси, і нас в ній теплими твоїми до Богy молитвами непохитні yтвеpді. Ти велике покладене на тя слyженіе ретельно проходу єси, і нас твоєю поміччю пpебиваті коегождо, в неже пpізван є, настави. Ти, перемігши полки сyпостатов, від межа Россійстіх відігнала єси, і на нас повстають всіх видимих і невидимих ворогів кинь. Ти, залишивши тлінний вінець цаpства земного, избpан єси безмовне житіє, і нині, пpаведного вінцем нетлінним yвенчанний, на небесах цаpствyющі, ісходатайствyй і нам, сміpенно молимо тебе, житіє тихе і спокійне, і до вечномy царстві Божому хід неyклонное yстpой нам. Належить ж з усіма святими пpестолy Божу, молися за всіх пpавославних хpістіанах, та збережені їх Господь Бог Своєю благодаттю в світі, здpавіі, довголіття і всякій благополyчіі в должайшая літа, так пpісно славимо і благословимо Бога, в Тpоіце Святій славімаго, Отця і Сина і Святого Духа, нині і пpісно і на віки віків. Амінь.
Тропар, Глас 4: Пізнай свою братію, український Йосипа, не в Єгипті, але на небі панує, благовірний княже Олександрі, і прийми моління їх, примножуючи жита людем плодоносить землі твоєї, гради пануванням твого захищаючи молінням, православним людям на супротивників споборствуя.
Ін тропар, Глас тойже: Яко побожного корінь Пречесний галузь був єси, блаженний Олександрі, яви бо тя Христос яко якесь Божественне скарб Россійстей землі, нового чудотворця преславне і Богопріятна. І днесь зійшовшись в пам'ять твою вірою і любов'ю, в псалмах і співах радующеся славимо Господа, давшаго тобі благодать зцілення. Його ж моли врятувати місто це, і країні нашій богоугодних бити, і синам українським спастися.
Кондак, Глас 8: Яко зірку тя пресвітлу почитаємо, від сходу засяє, і на захід прийшла, всю бо країну цю чудесами і добротою обогащаеші, і просвещаеші вірою почитають пам'ять твою, Олександрі блаженний. Тим-то днесь святкуємо твоє успіння, людие твої сущі, молі врятувати Батьківщину твоє, і вся прітекающія до раки мощей твоїх, і вірно кричущі ти: Радій, граду нашому твердження.
Ін кондак, Глас 4: Якоже сродники твої, Борис і Гліб, явишася тобі з Неба на допомогу, виступав на Вейлгера Свейскаго і воїв його: тако і ти нині, блаженний Олександрі, прийди на допомогу твоїм родині своїй, і побори борються ни.
Житіє святого Олександра Невського.
Святий благовірний великий князь Олександр Невський народився 30 травня 1220 року в місті Переславлі-Заліському. У 1227 р батько князя Ярослава на прохання новгородців став княжити в Новгороді Великому. Він взяв з собою синів, Федора і Олександра.
Починалося найважчий час в історії Русі: зі сходу йшли монгольські орди, із заходу насувалися рицарські полчища.
У 1242 р св. Олександр Невський зі своїм батьком, Ярославом, виїхав в Орду. Священну місію захисників Руської Землі Господь увінчав успіхом, але на це потрібні були роки праць і жертв. Князь Ярослав віддав за це життя. Заповіданий батьком союз із Золотою Ордою - необхідний тоді для запобігання нового розгрому Русі - продовжував зміцнювати святий Олександр Невський.
Він став єдиновладним великим князем всієї Русі. Було відображено новий набіг на Псков, укладено договір про мирні кордонах з Норвегією, 1256 р відбувся похід у фінську землю. У темряву язичництва святий Олександр ніс світло Євангельської проповіді та православної культури. Все Помор'я було просвічений і освоєно українськими.
У 1256 помер хан Батий. Св. Князь втретє поїхав в Сарай, щоб підтвердити мирні відносини Русі і Орди з новим ханом Берке. У 1261 року стараннями св. Олександра і митрополита Кирила була заснована в Сараї, столиці Золотої Орди, єпархія Руської Православної Церкви.
Настала епоха великої християнізації язичницького Сходу, в цьому було пророче вгадані св. Олександром Невським історичне покликання Русі. Великий заступник народу знову поїхав в Орду і мудро направив події: хан Берке припинив посилати данину в Монголію і проголосив Золоту Орду самостійною державою, зробивши її тим самим заслоном Русі зі сходу.
Нетлінні мощі благовірного князя були відкриті, за баченням, перед Куликовської битвою в 1380 р і тоді ж встановлено місцеве святкування. Загальноцерковне прославлення св. Олександра Невського відбулося за митрополита Макарія на Московському соборі 1547г.