Керченський союз козаків - козачі анекдоти
козачі анекдоти
- Ну, де отаман?
Знайшов отамана. Сидить молодий осавул, без вусів, шашку точить - вжжік, вжжжік ... Генерал каже
- Скільки у тебе козаків?
- Людина сто, двісті.
- Ось, у тебе двісті козаків, а у мене п'ять мільйонів! Мільйон солдат, мільйон танків, ракет, високоточної зброї, «морських котиків».
Отаман шашку кидає:
- Ешкін кіт! І де ж ми вас всіх ховати-то будемо?
Раз на діда тінь впала.
Стільки дівок набігло!
Розійшовшись - дід кричить!
Це шашка так стирчить!
Петька витягнув Чапаєва з річки Урал і робить йому штучне дихання. Вода з Василя Івановича все б'є і б'є.
Під'їжджає козачий роз'їзд. Осавул радить:
- Так вийми ти йому жопу з води, а то весь Урал перекачати!
В архівах Новочеркаського музею зберігається документ епохи російсько-японської війни - простий рапорт начальству: ". Ми сиділи в другій лінії охорони, палили багаття (лінія фронту була досить далеко), варили їжу, раптом з кущів вискочив японець в чорному, став шипіти і дивно розмахувати руками. осавул Крівошликовим був удар У вУХО, ЧОМУ НЕЗАБАРОМ І ПОМЕР. "
Сидить у вбиральні, спражнятса.Дверка настеж распахнута.Соседка через паркан: -Кузміч! Ти б хоч двёрку-то замикав! -Від дура-баба! Чаво здеся красти-то?
Бабка йде по воду і біля колодязя бачить таку картину: дід, старий козак набрав води, повісив відро собі на гідність і несе.
Бабка: - Сусід, ти зовсім з розуму вижив, що ль?
Дід: - Старий я став, матінка, руки у мене не тримають.
На призьбі гріються на сонці два станичники, діди-козаки. Один іншому говорить
- Пам'ятаєш, Микола, на німецькій нам фершал порошок давав, щоб на баб не тягнуло?
- Ну пам'ятаю, була справа.
- Так ось недавно відчуваю - подіяв порошок той!
Вечір в станиці. З вікна однієї хати чути крик:
- Кум, ти де? Ми самогонку розлили!
- Біжу! Біжу!
- Та не біжи, я ж тобі Гутар: розлили ми її на підлогу, немає більше самогонки!
Молодий козак наречену в будинок привів, а батя каже: ти сам то красень, а привів додому якусь Миршавий. Нічого батя, зате яка рукодільниця, з нічого що хошь зварганити. Молода всю ніч свекру шкарпетки в'язала, трохи вовни не вистачило, підходить з ножицями до старого, шматок бороди отстрігла, нитку сплела, носок Дов'язати і Баті подарувала. Приходить молодий козак додому, а батя на сосні сидить. Як же ти старий туди забралсі, сосна то гола навіть без сучків? Швидше синок, шумить з верху папаша, забирайся сюди, а то твоя додельніца салат стряпаеть а двох яєць їй не вистачає!
Роздавав цар землю, хто довше за всіх і далі на коні проскочить того ця земля і буде. Поскакав американець, скакав годину, скакав інший, обернувся і подумав, та цієї землі і мені і моїм нащадкам вистачить! Поскакав француз, скакав година, друга, трерій, помацав кінь, вона в піні, е немає. подумав, і землі мені вистачить і кінь збережу. Поскакав запорожець. Скаче годину, два, три, добу хлопець скаче, другі пішли, кінь не витримала, впала, а він скочив на жваві ніженьки і бігти вперед, біг, біг, впав, шапку вперед кінул- "А це під помідори!"
Переповнений автобус в КИЄВІ. Варто ДУЖЕ колоритний козак: з оселедцем, в жовто-блакитних шароварах. На сидінні сидить ну дуже-дуже негр і Новомосковскет газету "Жовтневий прапор" (на украiiнскiй мовi). Хохол його запитує: - А шо пан Розума нашу мову? - А як же. Хохол, після роздуми: - Так может пан ще й хохол? - А як же. Хохол, після довгих роздумів: - А я тоди хто ж? - Та может і москаль.
Спали запорожці міцним козацьким сном. Ось один бо-
гатирь прокинувся і пробасив:
-- Хто з'їв моє сало?
Всі мовчать. А він знову:
-- Я вас запитую: хто з'їв моє сало?
-- Я з'їв, - зізнався один, високий і сильний.
Козак подивився на нього і вже шанобливо:
-- Ну як же ти, без хліба.
Шинок. За столом козака з картиною і жид.
- Що ви скажете про майбутній битві?
- Воно напевно буде програно.
- Навіщо ж його починати?
- Щоб з'ясувати, ким саме.
- А чого головний мовчить?
- Не знаю. У нас козаків так: якщо отаман мовчить - значить, або думає, або портрет.
Розповідь татарина:
"Їду я по над Базавлуком, улус в дозорі тримаю. Бац, дивлюся в степу козак лежить, спить. Моя до нього так тихенько підкрався, шаблю дістав і Бац, Бац по руці. - шабля з дзвоном відскочила. Я по башка йому Бац Бац .
Не бере козака шабля. "
Татари йому-"ееее, поважний баші, тож напевно камінь в степу лежав, а не козак."
- "Ну ясна річ - що камінь - був би це козак - чорта з два, я до нього б поліз !!"
Приходить козак в крамницю дрібниць і чогось шукає. Виходить дідусь і запитує:
- Чого тобі, любий?
- Так ось, миші завелися.
Дідусь дає дудочку і фігурку мишки.
- На сопілці будеш грати, а мишку кинеш в море - і мишей наче й не було.
На наступний день козак вдається весь кострубатий. Дідусь виходить.
- Що, не допомогло?
- Та ні - фігурку чеченця хочу купити.
Молодий козак скаржиться старому:
- Не можу, діду! Глянеш, що діється навколо, - і руки опускаються!
- Це нічого, онучок! - відповідає дід, -
аби частіше опускалися так в кожній б руці - по нагайкою!
Стенька Разін прокидається з похмілля. кричить:
- Осавул!
Підбігає осавул:
- Чого треба?
- Чиво вчора було та?
- Так княжну втопив.
- А за што?
- А так просто!
- Так хрін з нею, з княжною! Чиво ишо було?
- Деревенько сусідню спалив.
- За што?
- Так мужики з тобою пити відмовилися.
- Велика село то?
- Так вісім сотень дворів.
- Так хрін з нею, з селом. Чиво ишо було?
- Та нічого особливого: пісні грав, матюкався.
- Це погано.
- Та чого поганого то?
- Що матюкався, перед козаками ніяково.
Один кацап - це самодержавство,
два кацапа - це самодержавство і пригноблений народ,
три кацапа - це п'янка з подальшою бійкою,
чотири кацапа - це п'янка з бійкою і з потерпілим,
п'ять кацапів - це черга за горілкою,
шість кацапів - це черга за горілкою з тиснявою,
сім кацапів - а такого вже не буває, тому що серед них обов'язково виявиться один єврей.
Одружився козак, відсвяткували весілля, застрибнув він на коня, взяв дружину. поскакали додому.
Тут кінь запнувся. Козак вимовляє "Один".
Скачуть далі, кінь другий раз запнувся. Козак - "Два".
Проїхавши ще деякий час, кінь спотикається ще один раз.
Козак зупиняє коня, злазять з нього, козак вимовляє "Три"
і вбиває коня пострілом в голову.
Дружина в паніці: "За що. За що ти його вбив ?!".
Козак вимовляє: "Один".
- Ти що це така задумлива, Ксенія?
- Так ось, фершал сказав, що я вагітна.
- І що, ім'я дитині придумуєш?
- Та ні. Над батькові задумалася.
Гришка. ти чого такий щасливий?
- Так Ксенія мене обманює!
-.
- Якщо баба тебе обманює, значить, ти їй не байдужий!
- Ксенія, ти куди це зібралася проти ночі?
- Та в розвідку!
- А принади чого свої напоказ вивалила?
- Чим краще видно ворогові груди, тим гірше запам'ятовується особа!
Ксенія, ти чого така задумлива?
- А-а-а. Ну, вже якщо мрієш, то ні в чому собі не відмовляй!
Козак сидить, грає на гармошці, а його дружина дах ремонтує.
Сусіди питають: "Ти чого дружину на дах загнав, а сам на гармоні граєш?"
Козак відповідає: "А я не винен, що вона не вміє".
Козаки на привалі. Виходить отаман:
- Ну що, козаки, по конях ?!
- Знову по конях! Отаман, ну можна хоч раз - по бабам?
- Кум ти відро води випити зможеш?
- Я, що, корова?
- А відро горілки?
- А я, що, чи не козак ?!
Поверталися з сінокосу два козарлюга. Прямовалі собі по узбіччі траси, заморені після трудового дня; у кожного - коса на плечі ... І раптом - мотоцикліст без голови повз них промчав!
Козаки, подивившись йому вслід, переглянулися:
- Треба ж, диво яке: байкери зовсім вже безглуздие стали: без бошок іздють.
- Та вони все там, в місті, малохольний ... А тому що хімією харчуються.
Похитали козаки Чуприна і рушили собі далі.
Минув деякий час - і ще один мотолюбитель без голови пролетів по трасі ... А через кілька хвилин - ще один! Теж без голови!
Козаки зупинилися з расшелепеннимі ротами. Довго ворушили вусами, дивлячись один на одного ... А потім один одному і каже:
- Чуєш, кум ... Може, ти косу свою все ж таки на друге плече перекладёшь?
У зайнятому козаками містечку день пройшов незвично тихо. Єврейська жінка не першої молодості є до коменданта і жалісно питає:
- Пан офіцер, сьогодні дівок НЕ будуть псувати?
Едёт козак пластун на побивку додому, сонечко пече, аж в горлі пересохло. Увійшов в село, бачить - баба в городі стоїть, сапкою тяпа, підходити до неї і Гутар:
- Напої мене господиня, а то спікся я.
А баба відповідає:
- Знаю я вас козаків, спочатку напій, потім поїсти дай, а потім і приставати почнете.
козак:
- Та нє, які тут вже приставання, ледве ніженьки несуть.
Напоїла його баба, нагодувала, а козак доїв, і ложку облизуючи, підморгує:
- Так чой-то ти там про любов-то Гутар?
Йшов Козак з весілля, начебто й не особливо хмільний був, так зачепився шашкою за перильця моста, так в воду її і впустив.
- Господи. - всує скрикнув Козак ...
А Бог тут як тут, з'явився йому і питає:
- Чому всує мене згадуєш?
- Я впустив у річку шашку, а сам розумієш, Господи, що Козак без шашки, як єврей без грошей ...
Бог дістав з річки розкішну шашку - гарда з чистого золота, темляк золотий ниткою шитий і запитав: Твоя?
- Ні.
Бог дістав з річки следущую шашку - гарда з чистого срібла, темляк срібною ниткою шитий і запитав. Твоя?
- Неа.
Бог дістав з річки Казакову шашку - гарда латунна про сідло потерта, темляк простенький, з полотна світ, потім козачим обтертих та відшліфований ...
- Моя. - зрадів Козак.
І сказав йому тоді Бог:
- Ти чесна людина, і дарую я Тобі за чесність твою і ці дві шашки ...
Минув час ... Чи то іменини були, то чи хрестини ... повертався Козак подхмельком, дружину поряд вів ... а дружина раптом на тому мосту оступилася і бул-тих в воду ...
- Господи. - всує скрикнув Козак ...
А Бог знову тут як тут, з'явився йому і питає:
- Чому знову, Козаче, всує мене згадуєш?
- Так дружина геть в воду впала ...
Спустився Бог і дістав з річки ... Дженіфер Лопес:
- Твоя дружина?
- ТАК!
-. ти мені збрехав, як же так !?
- Розумієш, Господи, якби я сказав правду, ти б дав мені ще дві дружини, а на хрена мені три дружини треба? чим годувати-то?
Чоловік уві сні:
- Люба, Люба-а-а.
Дружина:
- Яка Люба? Я Світу!
Чоловік, потихеньку прокидаючись:
- Ех! Любо, братці, любо. Любо, братці, жити.
Син підходить до батька-козака:
- Папка, дай з кулемета постріляти!
Черга, в різні боки летять пух і пір'я, жодної курки в живих не залишається.
- А гранату хочеш кинути, синочок?
- Кидай о-он туди, в сортир.
Страшний вибух, в повітря летять уламки дощок.
- От молодець, синку! А то б мамка нам дала за курей.
Повертається козак додому, заходить в хату, знімає шашку, проходить далі, знімає кобуру з пістолетом, заходить в спальню, а там дружина з сусідом. Козак вистачає гостя за його господарство і тягне до порогу, де стоїть шашка, щоб відрубати йому все його гідність. Мужик бачачи все це виривається і тікає. Козак схопив пістолет постріляв навздогін, але не влучив. Він сів за стіл, випив склянку і міркує: "Підіб'ємо підсумки бойової операції: І честь врятували, і з салютом проводили!"
На станичним базарі молодий простакуватий козак продає тушки маленьких поросят.
Підходить до нього баба, дивиться на тушки і починає голосити:
- Ой які гарні поросята, та які маленькі, та які біленькі.
Потім раптом серйозно подивилася на продавця і строго запитала:
- І вам не шкода було таких поросят різати?
Від несподіваного запитання козак зніяковів, знітився і, запинаючись, як школяр, відповів:
- А ми їх і не різали зовсім.
- А як же? - та в свою чергу дивується.
- Так вони самі подохли.
Дід, а правда, що одружені козаки живуть довше неодружених?
- Та ні, просто їм так здається!
Молодий козак скаржиться старому: не можу, діду! Глянеш, що діється навколо, і руки опускаються!
- Це нічого, онучок! - відповідає дід.
- Аби частіше опускалися так в кожній б руці - по нагаечке!
Козак з козачкою в човні переправляються через Дон, козачка на веслах вигрібає проти течії, а сам сидить люлькою димить.
Кум йому з берега кричить:
- Ти шо, з глузду з'їхав. Навіщо дружину змушуєш гребти?
- А раптом війна? а я - устамші.
Той же козак сидить грає на гармошці, а його дружина дах ремонтує.
Сусіди питають: "Ти чого дружину на дах загнав, а сам на гармоні граєш?"
Козак відповідає: "А я не винен, що вона не вміє".
- Ти можеш випити відро води?
- А відро самогону?
- А я шо, що не козак?