Як ви проводили своє дитинство
Чи то зараз бабусі в селах перевелися, то вони не хочуть брати онуків до себе, то чи внуки не хочуть туди їхати - не зрозуміло. Зараз більшість дітей безцільно вештається по місту, сидить днями вдома, а ввечері виходить на вулицю просто для того, щоб пограти спільно на планшеті. Сумно це якось.
Ось у мене з братом було золоте дитинство. Обидві бабусі у нас жили в селах, тому ми їх відвідували кожне літо.
У бабусі в Луганській області ми пасли курей, їли вишні-шовковицю-яблука, годинами купалися на річці Луганці, яка протікала неподалік від будинку, робили гірки з Муляк і обкидали нею до такої міри, що з волосся потім було важко дістати. Ще каталися на велосипедах, навіть ходили красти на полі кукурудзу, а потім її продавали на ринку. Металобрухт збирали, щоб заробити копійку. Пригадую, як ходили на поле збирати жуків з картоплі - 1 гектар спеки і знемоги. Зате потім йшли повз радгоспу, де працював дід, заходили в пекарню і брали свіжоспечений хліб. Не було нічого смачнішого, ніж є цю здобу і запивати холодною водою!
До бабусі, яка живе в Житомирському краї, їздили не так часто, але це теж було цікаво. Вона до цих пір займається розведенням кіз, тому завжди було, чим зайнятися. Пили парне козине молоко і їли сир, пасли кіз в Шовковичній посадці і стежили за дрібними козенятами, об'їдалися полуницею Гігантелла з городу. Ще у бабусі був бак з водою для поливу, так ми туди рибу спійману постійно запускали, а потім самі ж там купалися. Пам'ятаю, що в кінці сезону навіть виловлювали її вудкою. Ще досі чую пухнасті й ароматні пиріжки, які бабуся пекла через кожні 2 дні, а ми з сестрою і братом з'їдали все під чисту, як сарана.
Багато чого можна згадати.
Зараз бабусі вже старенькі, у них з'явилися правнуки. Однак ні до однієї, ні до другої ми не їздимо через війну і політичній ситуації. А так би хотілося знову зануритися в дитинство!
А ви як проводили час влітку?