Виникнення грошових зобов'язань
Чинне цивільне законодавство України не містить визначення поняття «грошове зобов'язання». В теорії цивільного права традиційно під грошовим зобов'язанням розуміється цивільно-правове зобов'язання, в силу якого одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити певну грошову суму іншій стороні (кредитору), а кредитор має право вимагати виконання цього обов'язку.
Разом з тим з питання про підстави виникнення грошових зобов'язань, зокрема, чи є такою підставою порушення негрошового зобов'язання і застосування заходів громадян-сько-правової відповідальності, висловлюються різні точки зору.
Однак у судовій практиці вирішення питання про виникнення грошового зобов'язання при невиконанні чи неналежному виконанні негрошового зобов'язання залежить від того, яке -договірна або внедоговорное - зобов'язання порушується:
- стягнення збитків в результаті порушення договірного зобов'язання, на думку Вищого Арбітражного суду РФ, не породжує грошове зобов'язання. Так, державне підприємство "Крайова аптечна база" Алтаймедпрепарати "звернулося до арбітражного суду з позовом до комерційного банку" український кредит "про стягнення 12330224 рублів відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі ст.395 ГК України за період з 25.06.96 до 31.07. 97, нарахованих на суму збитків і витрат по сплаті державного мита, стягнених постановою апеляційної інстанції від 24.06.96.
Рішенням першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, в позові відмовлено. Суд касаційної інстанції названі судові акти скасував і позов задовольнив, тому що порахував, що зобов'язання банку перед аптечної бази виникло внаслідок заподіяння збитків, а не з постанови апеляційної інстанції, яке не встановило нові права і обов'язки, а лише підтвердило вчинення відповідачем неправомірних дій, що призвели до збитків у позивача.
Президія Вищого Арбітражного суду РФ, скасовуючи постанову касаційної інстанції і відмовляючи в позові, виходив з того, що у комерційного банку "український кредит" не виникло боргового зобов'язання на підставі постанови апеляційної інстанції. Оскільки відшкодування збитків в даному випадку є відповідальністю, а не борговими (грошовим) зобов'язанням, на збитки не повинні нараховуватися відсотки за користування чужими грошовими коштами, що також є відповідальністю.
Аналізуючи зазначені позиції, необхідно нагадати, що невиконання або неналежне виконання (порушення) цивільно-правового зобов'язання традиційно у вітчизняному цивільному праві розглядається як підстава виникнення цивільно-правової ответственності5, яка складається в застосуванні до правопорушника заходів майнового характера6: відшкодування збитків, сплата неустойки . Відшкодування завжди відбувається в грошовій формі, тобто гроші використовуються як засіб платежу. Значить, порушення цивільно-правового зобов'язання і пред'явлення кредитором у зв'язку з цим, вимоги про відшкодування збитків або сплати неустойки породжують у боржника обов'язок виконати цю вимогу в грошовій формі, тобто сплатити певну грошову суму. В цілому ж цивільно-правова відповідальність є цивільним правовідносинами.
- порушення (невиконання або неналежне виконання) цивільно-правового негрошового зобов'язання, тобто протидії правних, за загальним правилом, винна поведінка боржника, в ре док якого для кредитора можуть настати шкідливі послід ствия (збитки);
- пред'явлення кредитором вимоги про застосування заходів цивільно-правової відповідальності, тобто волевиявлення кредито ра, спрямоване на отримання компенсації за понесені витрати.
Слід звернути увагу на те, що в даному випадку невиконане або неналежним чином виконане грошове зобов'язання трансформується в нове грошове; проте, якщо порушується грошове зобов'язання, трансформації не відбувається, нове зобов'язання не виникає, настає лише відповідальність за його невиконання або неналежне виконання.
Аналіз розглянутого юридичного складу позначив ще одну проблему: визначення моменту виникнення такого грошового зобов'язання. До вирішення цього питання в даний час існують два підходи:
1) Пленум ВАС України та ЗС України вважає, що грошове зобов'язання виникає в момент набрання рішенням суду законної сили, якщо інший момент не вказаний у законі (ч.2 п.23 постанови пленумів ВАС України та ЗС України № 13/14);
2) в теорії цивільного права Д. Савельєвим висловлено думку про те, що таке грошове зобов'язання виникає в момент пред'явлення кредитором вимоги про застосування заходів громадян-сько-правової відповідальності. Вчений пише: «Якщо виходити з того, що грошове зобов'язання при заподіянні шкоди виникає з судового рішення, то, отже, добровільне відшкодування шкоди заподіювача не має правових підстав, оскільки обов'язок виплатити гроші не існує через відсутність судового рішення.
Звісно ж, більш виправдано було б пов'язувати виникнення грошового зобов'язання з пред'явленням потерпілою стороною вимог про відшкодування збитків у грошовій формі, оскільки суд своїм рішенням лише підтверджує законність домагань позивача, встановлює факт існування грошового зобов'язання ».
Думаю, що і при порушенні договірного зобов'язання моментом виникнення грошового зобов'язання є волевиявлення кредитора - пред'явлення їм вимоги про застосування заходів цивільно-правової відповідальності. Боржник має право виконати цю вимогу добровільно і до винесення судом рішення, яке може лише підтвердити існування обов'язку сплатити суму збитків або неустойки.
Таким чином, порушення цивільно-правового негрошового зобов'язання і пред'явлення кредитором вимоги про застосування заходів цивільно-правової відповідальності є підставою виникнення нового грошового зобов'язання, невиконання або неналежне виконання якого тягне можливість нарахування встановлених ст.395 ГК України відсотків за користування чужими грошовими коштами.