Відмінювання дієслів
Дієвідміною називається зміна глаго-лов по особах і числах.
в українській мові два дієвідміни. Одні дієслова змінюються по особах і числах по першому спряж-нию, інші - по другому.
Саме слово «відмінювання» буквально означає «зв'язування». Тепер це старовинне кореневе зна-ня нелегко помітити з першого погляду. Але переконати-ся в нашій правоті можна, згадавши існуючий досі дієслово «запрягати» - тобто зав'язувати на коні збрую. Або «сполучати» - пов'язувати, об'єднувати щось з чимось.
У кожному з дієвідмін дієслова пов'язані між собою, об'єднані своїми особливими законами і правилами. Є у них і виключення.
Ми часто говоримо: "Ламати - не будувати». І ми це правильно говоримо. У всіх сенсах слова. Тому що дієслово Ламати - представник першої дієвідміни, а дієслово будувати - представник другого. Вони відмінюються по-різному.
Розібратися, до якого дієвідміні який дієслово відноситься, можна, визначивши, на що він закінчується в невизначеній формі, в інфінітиві. Саме на що він закінчується - закінчень-то в термінологічному сенсі слова у дієслів в інфінітиві не буває!
Перше відмінювання. За цією ознакою до першого дієвідміні відносяться дієслова, що закінчуються на ать і ЯТЬ: ламати, кусати, міняти. А ще всі ті, які не закінчуються на ить. Тому що ті, які закінчуються на ить, відносяться саме до другого дієвідміні! Крім двох винятків: голити і стелити.
Отже: дієслова, що закінчуються на ать і ЯТЬ, на еть, уть, ить, ТІ, чь (співати, тонути, вити, йти, піч), та інші плюс два винятки відносяться до першого дієвідміні. Спряг, вони певним чином змінюють свої закінчення. Це тверде правило. Уважно вивчіть таблицю: