Радість орфографія що означає радість як пишеться слово радість правопис слова радість наголос
РАДІСТЬ, р'адость, -і, ж.
1. Веселе почуття, відчуття великого душевного задоволення. Відчувати р. Доставити р. Не тямлячи себе від радості (дуже радий). З
ю допоможу (дуже охоче, з повною готовністю).
2. Те, що (той, хто) викликає таке почуття. Радість життя. Діти р. матері. Р. ти моя! (Часто в обігу).
3. Радісне, щаслива подія, обставина. У родині р. приїхав син. Сталася велика р.
• На радощах (розм.) З нагоди радості, удачі. Погуляємо на радощах.
З якої радості? (Розм. Неодобр.) Навіщо, чому.
РАДІСТЬ ж. веселощі, насолода, насолода, втіха, противопол. скорбота, смуток, горе, печаль і ін. внутрішнє відчуття задоволення, приємного, внаслідок бажаного випадку; | саме подія або предмет, який порушив ці душевні почуття. Сказати вам радість? т. е. радісну звістку. Моя радість, втіха моя, що або кого люблю, чому або кому радію, тішуся, потішали. Від радості я збожеволів. З радістю готовий послужити тобі. Захотів на цьому світі радості! У нашого старости три радості: корова впала, хата згоріла та дружина померла. Наші радості (потіхи) перед Богом гидоти. Одна була радість (дітище), і ту Бог прибрав! Старість не радість, горб не користь. Моя радість в тобі, а твоя в мені. На старості дожили до радості. Немає кращого веселощів, кому серцева радість. Радість не вічна, печаль не нескінченна. В радості знайдуть, а в прикрості забудуть. Радість по радості - Макар з товаришами! Багатому старість, а убогому радість. В один день по дві радості не живе. Дружина-красуня - безочному радість. Одному з женою радість, іншому горе. Чи не від радості і пташка в клітці співає. Від радості кучері в'ються, в печалі січеться, При старості дві радості: і з горбом і з більмом (і горб і кила). Цей сльозами, радістю пожнеш, або: Сеяй сльозами, радістю пожне. Дай Бог в честь та в радість, в лад та в солодкість. Сам собі на радість ніхто не живе. Варто море на п'яти стовпах: тіло-то (цар-то) говорить: радість моя, а душа-то (цариця-то) говорить: згуба моя (чарка). | Радість, старий. Весілля, весілля, півд. або зап. веселощі, веселки. Радість серцева, рослина Borago, огіркова трава, огуречник. Радощі ж. мн. церк. і півд. радість. Взиграся немовля радощі в утробі моїй, Лк. На радощі розплакалася. Створи (дай) тобі Господь в радощі жити! Радий, більш говорять сокращ. радий, радісний, радошний, хто радіє, відчуває радість. Я радий, що весна настала, радий весни. Радий одному, та не як собі. Радий не тужить. І радий би в рай, та гріхи не пускають. Хто чужий радості не радий, той сам собі ворог. Заради старатися! солдатський відповідь на похвалу начальника. Я радий йти, згоден, готовий, мені приємно. Радий душу за тебе покласти! Радісна звістка. Радісна посмішка, особа. Радісно вся природа зустрічає весну. Радісний біс, що відпущений інок в ліс. Я радёхонек, радим-радешенек, дуже радий. Радісніше цього дня я не бачив! Я млада радом-радісінькі, рада-радёхонька. Господар весел, і гості радісні (радошни). І не радий да готовий. Чим багаті, тим і раді. Хоча не багатий, а гостям радий. Чи не тим багатий, що є, а тим багатий, ніж радий (радий ділитися)! Де раді, там не роби частішою, а не раді, і вік не бувай. Радий би душею, та хліб-пов чужий! І то буває, що і грошей не рад. Не рад хворий і золотий ліжка. Той дурень, хто пирога не рад. І дурень пирога радий. Похвали дурня, а він і радий. Як не багатий, так і алтину радий. Старий солдат і намагатися радий. Наш Філат тому і радий (або: тій справі і радий). Боярин блазневі радий, так з ним не ходить в ряд. Помер Лях, та й сам не радий (а ногами дрягает). І радий би одружився, та нікого взяти (та ніхто не йде). Радий (дбає) скомрах про свої домри. Радувати кого, бути причиною чиєїсь радості, веселощів, задоволення. Хлопчик радує мене успіхами своїми. -ся, бути радим, радісним, відчувати або виявляти радість. Радію тобі, радий. Чужої біди не радій: своя близька! Не радій знайшовши, не тужи втративши. День плакати, а вік радіти (бажання подруг нареченої). Радійте, добрі люди! Дорадовалась до гріха. Чи не натішиться я на нього. Обрадеть, зрадіти чого. Порадій моєї радості. Прорадовалісь разом весь день. Радовану пор. Стан за словом, радість, веселощі, втіха. Радователь, -ница, що радує когось. Радов нареч. вологодск. з радістю, від душі. Радов радий би допомогти тобі, але нічим! Привітність, радушество пор. старанність, благодійництва, душевна готовність служити іншим, робити добро і услужівают. Привітна зустріч, прийом гостя. Привітний, доброзичливий, радий добру ближнього, послужливий, противопол. злий, злорадний. Привітність об. милий, люб'язний, радість моя. Радушнічать, бути привітним мимоволі, з зусиллям, або прикидатися таким. Радушнік, -ница, привітний чоловік, доброзичливець, помічник в біді. Радуга ж. равдуга і райдуга, півд. зап. твер. дуга старий. церк. Божа дуга арх. небесна дуга сх. похилий міст каз. труба дужная старий. (Ніби тягнеться воду), градовінца курей. веселка малорос. (Від висіти? Найімовірніше від веселий), ноїв заповіт (не ручаюсь, за спорідненість веселки з радістю, але, як це було радісне явленье Ною, то зв імовірна); небесне явленье: семибарвна дуга під хмарами, від сонця позаду дощу. Радуга-дуга! принеси ти нам дощу! Радуга цебер води випила! від побаска. Радуга-дуга, перебий дощу (кажуть за повір'ям, ніби після веселки дощу скоро кінець). Радуга-дуга! не пий нашу воду! (Кричать їй дітлахи, за загальним повір'ям, ніби веселка воду набирає). Висока і крута веселка до відра; полога і низька до негоди. | Веселка, семибарвна картина променя світла, що пройшло через клин скляний, вид розкладеного на кольори світла. Радуга очна, райдужна полону, райдужниця, раек, поперечна перетинка, за якою називають колір очей (карі, блакитні, сірі), з круглою дирою посередині (зенок, зіниця, зорок). Райдужний, до райдуги відноситься. Радужістий, райдужних кольорів. Райдужний камінь, гірський кришталь, з райдужним відливом, від дрібних тріщинок. Радужнік м. Камінь лабрадор, польовий шпат з райдужним відливом. Райдужна ім. ж. сторублевий папірець. Раду (о) нець м. Або раду (о) ница, Радовниця ж. радошніца, сівши. зап. Навий день, батьківська, день поминання покійних на кладовищі, на Провідному тижні; тут п'ють, їдять, пригощають і небіжчиків, закликаючи їх на радість пресвітлого воскресіння; на півдні, Фомін понеділок, на заході вівторок, на півн. вівторок же, або неділя; це весняні поминки, а осінні в батьківську або Дмитрієву суботу. У костр. ниж. радуниця або червона гірка, вся фомина тиждень, перша по пасці; тут холостежь збирає на частування з Новоженов. На заході говорять і радованци, радованскіе поминки. Мабуть все слова ці від радий - але де ж тут радість? Чи не від батьків чи? або від дбати? Радунічний, радуніцкій, до Радуниця відноситься. Разрюмілась, як Радуниця (т. Е. При поминання). Дощ на Радоницю (вівторок на Фоміної - НЕ зрадієш. Заради чого, кого, привід для, з причини, на користь, на догоду. Заради тебе, я все зроблю! Тебе заради не в вогонь лізти. Заради загальної користі. Просити Христа ради і заради Христа, благати; | жебракувати ім'ям Христовим. Тим-то, того заради, навіщо, для цього, з цієї причини; | навіщо? заради чого? для чого? Дай Бог подавати Христа-ради, не приведи Бог просити! Не заради прігожества, заради фортеці. радить церк. і сівши. вологодск. або піклуватися кому, про кого, про що, дбати, піклуватися, намагатися, старатися; бажати і хл поту радо, всією душею. Він про храмі Божому радити, дбає, вносить вклади, збирає. Хто про себе не дбає! Ну як не подбати рідному чоловічкові! Грибоєдов. Що людям радеешь, то і сам здобудеш! | Бути раду, бажати чого гаряче . Чого душа радела, тоБог мені і дав! Порадть кому, на кого, поусердствовать, подрадеть кому, то ж; | * зробити що на зло, або недоречно. | дбати, у скопці, хлистів і ін. відправляти своє богослужіння, з вертіння і радельнимі піснями. Раденье пор. дію по глаг. старання, старанність, турбота; | молитва в зборі дбають (споглядальних) розмов. Радельний, Пензі. радетельний, сиб. радлівий, взагалі сумлінно, старанний, старанний, запопадливий, привітний, турботливий, послужливий, турботливий, ревний. Дбайливець, -ница, радельнік, -ница, радельщік, -щіца, хто дбає кому або про що; доброзичливець, старатель, заботнік, усердствователь, дбайливець; благодійник, заступник; | переживаючи хлист, скопець. Радив ж. властивість, якість це; старанне, гаряче, участность старання, служенье. Радить кому що, старий. півд. зап. пск. радити, давати раду, допомагати порадою, настанови, дати розуму, Наум, напоумити. За шкоді радить (радзіць), пізно. Порадує мені, як бути? Розумному порадує, а дурному не втішаться. Раділа коза козлу в город не лазити, а сама там. Рада ж. рада або допомога. Подай раду! порадь, допоможи, порадує. | Рада, в значенні зборів, нарад, громадського або урядового; сходка у справі, віче. Царська рада, державна рада. Рада зійшлася. Козача рада. | Зап. смол. весільна пісня, яку співає подженішнік, дружка. | Рада, радушіна ж. олон. твер. радість моя, мила. Радник або Радчик, радители, райці, Радча, райця, радник, помічник в нужді; член, засідатель ради, думи; голосний, думний. Били чолом нам, великому государю, міста Києва бурмистри, і райці, і все міщани, старий. Радчіков ви мої, допоможіть ви мені! Радні люди, то ж, думні, і райці з обов'язку; райці, мн. старий. зап. судді, начальники. Радчівий, радлівий, охоче дає слушні поради, раду і допомогу. Рачіть чому або про що (вм. Радча), дбати, старатися, ревнувати, пектися або піклуватися, всесильне намагатися, робити що уважно і старанно. Слуга Рачиті господареві. Рачіть про мирське благо. Рачіте про духовне, а суєтне перед вами. Раченьем пор. дію по глаг. старання, старанність, увага, старанність. Дбайливий християнин. Дбайливий слуга люб пану. Нагорода за дбайливий службу його, або дбайливість ж. Дбайливець м. -ница ж. дбайливець, старатель, усерднік, заботнік.
РАДІСТЬ ж. 1) а) Почуття задоволення, внутрішнього задоволення. б) Зовнішній прояв такого почуття. 2) розм. Те, що збуджує таке почуття. 3) перен. розм. Употр. як звернення до кого-л. відповідаючи за знач. сл. милий, коханий, дорогий.
РАДІСТЬ радості, ж. 1. тільки од. почуття задоволення, внутрішнього задоволення, веселий настрій. Особи демонструють на Червоній площі завжди сповнені радості побачивши керівників партії і уряду на чолі з вождем народів товариш Сталін. Гостра захоплююча радість раптом оволоділа ним. Чехов. Від радості в зобу дихання сперло. Крилов. Інша б на моєму місці стрибала від радості. А. Островський. Не тямлячи себе від радості. мені від цього мало радості. || Зовнішній прояв цього почуття. Радість світиться в очах. 2. Подія, предмет, збуджуючі таке почуття. Радості для мене минула. Гончаров І радість, і печаль - все було навпіл. Крилов. Яка радість! Радості життя (все те, що супроводжується задоволенням, що приносить задоволення в житті). 3. употр. при зверненні в знач. милий, коханий (розм.). Слухаючи повість твою, полюбив я тебе, моя радість. А.К. Толстой. Ах, радість моя! мені мило твоє щирість. Фонвізін. З радістю - з повною готовністю, з полюванням, із задоволенням. На радощах (розм.) - з нагоди радості, удачі, успіху в чому-н. Хотілося погуляти на радощах перемоги. Герцен.