Факти, що не підлягають доказуванню - студопедія
У ст. 61 ЦПК вказані дві групи фактів в складі предмета доказування, які не підлягають доказуванню: загально-відомі і преюдиціальне.
Загальновідомими фактами є такі обставини, про які знає широке коло осіб, в тому числі і судді, в свя-зи з чим їх не треба доводити. Ще римські юристи визнаючи-ли аксіоматичним правило: «Загальновідома не доводяться».
Загальновідомими можуть бути найрізноманітніші факти: наприклад, про стихійні лиха, міських будівлях (наприклад, висоті моста через річку), війнах, революціях, відстанях між-ду певними вулицями, селищами і т. П.
Для даної групи фактів характерна їх локальність, т. Е. Те, що знають всі жителі того чи іншого міста, можуть не знати судді столиці. З плином часу пам'ять про тих чи інших со-битіях, діях, рухах, так чи інакше впливають на життя людей, стирається, і то », що було загальновідомим, напри-заходів, двадцять років тому, в даний час відомо срав-ково невеликому колу осіб.
Однак є група загальновідомих фактів, для знання яких не характерна локальність. Ними є різні фізичні, хімічні, механічні, технологічні властивості речей і предметів і т. Д. Наприклад: тканина одягу зазвичай не-важко порвати; радіоприймач від різкого удару швидше за все зламається і т. п.
Разом з тим не можуть визнаватися загальновідомими харак-теристики конкретних людей, так як це не факти, а суб'єктів-тивні судження.
Преюдиціальним фактами є такі обставини, які встановлені набрав законної сили рішенням або вироком суду.
Отже, звільняються від доказування:
- факти, встановлені набрав законної сили су-Дебні постановою по раніше розглянутій справі, не дока-ни опиняються знову і не підлягають оскарженню при розгляді іншої справи, в якому беруть участь ті самі особи;
- при розгляді цивільної справи обставини, уста-новлені набрав законної сили рішенням арбітражно-го суду, не повинні доводитися і не можуть оскаржуватися особи-ми, якщо вони брали участь у справі, яке було дозволено арбит-Ражнів судом. Преюдиціальне сила вироку суду поширюється лише на суд, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки-вах дій підсудного, і обмежується двома положеннями: по-перше, чи були здійснені певні дії (об'єк-єктивні сторона складу злочину), по-друге, чи вчинені вони даною особою (суб'єктом складу злочину).
За інших питань вирок не обов'язковий для суду в грома-Данський процесі. Наприклад, не преюдіціруются вина засуджений-ного і розмір заподіяної злочином шкоди. Ці йдуть-тва підлягають доказуванню в загальному порядку, хоча вони і визначені у вироку.
Однак, для того щоб суд мав законні підстави освоєння-Вивільнений від доказування преюдиціальних фактів, він повинен запросити і мати в справі копії відповідного рішення або вироку, документи про вступ їх в законну силу (визна-поділ вищих судів, котрі переглядають їх в апеляції-онном , касаційному або наглядовому порядках).
Крім загальноприйнятих фактів, що не підлягають доказуванню, в теорії цивільного процесуального права існує ще дві групи таких фактів: презюміруемого і визнані факти.