Стаття 127
1. Використання праці людини, щодо якої здійснюються повноваження, притаманні праву власності, в разі, якщо особа з незалежних від нього причин не може відмовитися від виконання робіт (послуг), -
карається примусовими роботами на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене:
а) щодо двох або більше осіб;
б) щодо неповнолітнього;
в) особою з використанням свого службового становища;
г) із застосуванням шантажу, насильства чи загрози його застосування;
д) з вилученням, приховуванням або знищенням документів, що засвідчують особу потерпілого, -
карається примусовими роботами на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'ятнадцяти років або без такого.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили по необережності смерть, заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого або інші тяжкі наслідки або вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з обмеженням свободи на термін до одного року або без такого.
Поділися з Друзями
Конвенція визначає рабство як «стан або становище людини, над якою здійснюються атрибути права власності або деякі з них». Загальна декларація прав людини ООН розширила поняття «раб» до будь-якої особи, яка не може по своїй волі відмовитися від роботи.
У ст. 37 Конституції передбачено, що примусова праця заборонена, кожен має право на працю, що відповідає вимогам безпеки і гігієни, на винагороду за працю без якої б то не було дискримінації.
Об'єкт злочину - це право людини на вільну працю.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає у використанні винним праці іншої людини, по відношенню до якого фактично їм здійснюються повноваження, притаманні праву власності, в разі, якщо особа з незалежних від нього причин не може відмовитися від виконання робіт.
Возмездность, умови і тривалість рабської праці, а також рівень його оплати не мають істотного значення для складу злочину.
Мотив використання рабської праці може бути різним - користь, помста, особиста неприязнь і т.д.
Оскільки об'єктивна сторона злочину - використання рабської праці - включає ознаки незаконного позбавлення волі, ідеальна сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 127 і 127.2 КК, відсутній.
Наприклад, згідно з вироком засуджені били Г. з метою його спонукання до праці по заготівлі лісу, покарання за погану роботу і насильницького утримання в лісі.
Суд одні і ті ж дії засудженого кваліфікував як незаконне позбавлення волі і як використання рабської праці.
За змістом закону здійсненням повноважень щодо людини, властивих праву власності, є в тому числі незаконне позбавлення волі потерпілого із застосуванням насильства, з метою використання його праці, його утримання, коли потерпілий позбавлений свободи пересування, можливості зміни свого місцезнаходження.
З вироку випливає, що утримання потерпілих, незаконне позбавлення їх волі, вчинення насильницьких дій, пов'язаних з їх побиттям, були засобами примусу їх до праці.
При таких обставинах засудження М. за ч. 3 ст. 127 КК із судових рішень виключено.
-----------
Див. Постанова Президії Верховної Ради України у справі N 392-П08.
3. Кваліфікуючі ознаки злочину є класичними, відомими, наприклад, по складам злочинів, передбачених ст. ст. 126, 127.1 КК.
4. Суб'єкт - фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
5. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.