Історичний тип держави - це сукупність основних, найважливіших рис держави певної
Виділення суспільно-економічних формацій при цьому базується насамперед на способі виробництва матеріальних благ і його основі - формі власності на засоби виробництва. Разом з тим суспільство розглядається як єдність і не від-Ріца вплив політики, права, культури та інших його еле-ментів, як на економіку, так і один на одного. Тип ж держави пов'язують із приналежністю державної влади визна-ленному класу, яка в більшості випадків спричинена форми власності.
Істотним недоліком такої типології в минулому була вузька трактування класового підходу, ігнорування общесоці-альної ролі держави. Проте було отримано ряд цінних для теорії результатів.
По-перше, встановлено залежність типу держави, клас-виття приналежності влади від економіки, способу виробництва, від характеру суспільно-економічної формації. Влада в го-сударство, як правило, належить економічно панування-ющему класу, в руках якого знаходяться засоби виробництва.
По-друге, були об'єднані в одні класифікаційні групи держави, що мають єдиний - по відображенню клас-вих інтересів - характер влади. На цій основі виділено го-сударства рабовласницькі, феодальні, буржуазні і соціа-лістіческіх, влада в яких належала відповідно ра-бовладельцам, феодалам, буржуазії і трудящим на чолі з ра-бочим класом.
По-третє, з'явилася можливість виявляти загальне і особ-ве в організації, цілепокладання, функціонуванні та роз-ні держав, що входять в зазначені типи.
І нарешті, по-четверте, були виявлені закономірності зміни одного типу держави іншим - відповідно змінах суспільно-економічних формацій: слідом за рабовладельчес-ким приходить феодальна держава, а його змінює буржуазне. І хоча прогноз зміни буржуазного держави соціалістичним може викликати в даний час певні сумніви, але за-закономірності зміни попередніх типів держави є ре-реальності.
У той же час формационная типологія держави сталки-ється з рядом об'єктивних труднощів, пов'язаних багато в чому з вузько класовими підходами ангажованою науки.
Перш за все слід виділити проблему типології восточ-ного держави. Вчені-юристи в більшості випадків або по-загально замовчували особливості таких держав, або відносили їх до «східному варіанту» рабовласницького або феодального типу. Тим часом східні держави принципово, корен-ним чином відрізняються від західних. У західних державах політична влада належить економічно панування-ющему класу, тобто державна влада похідна від влади економічної, від характеру власності на основні засоби виробництва. Інша справа в східних державах: там є первинною саме державна влада, а влада в економічній сфері, можливість розпоряджатися засобами виробництва, результа-тами праці експлуатованих виникає від політичного гос-подстве. Тому віднесення східних держав до класичних (європейським) типами або з'єднання їх в один «докапіталісті-ний» тип разом з рабовласницьким і феодальним государ-ством навряд чи правомірно.
Поряд з цим не можна не бачити, що східні держави самі мають суттєві відмінності: в деяких (як в Китаї) рабовласництва фактично не було, в інших (як у Єгипті або Ассирії) воно відігравало дуже істотну роль. Різним було і положення в системі державної влади духовенства, се-рьезно відрізнялися один від одного правові системи. Тому, хоча типологія східних держав вивчена слабо, мабуть, можна говорити про існування західної і східної гілок типів, всередині яких об'єднані різні типи держав і право-вих систем.
До якого ж типу слід відносити держава, яке від-ражает в першу чергу інтереси державного (або партій-но-державного) апарату?
Для того щоб відповісти на це питання, слід розглянути характер держави в країнах, що звільнилися від колоніальної залежності. У таких країнах найчастіше складається положе-ня, коли жоден клас не буває настільки сильний і організований, щоб одноосібно взяти й утримати владу. Як вважалося в нашій науці, в таких країнах виникає блок класових сил, об'єд-няющій національну буржуазію, робочий клас, селянство, інтелігенцію, проміжні шари (ремісники, дрібні тор-говци і т.п.). Основою об'єднання служать загальнонаціональні інтереси: завоювання і утримання незалежності, розвиток на-національної економіки, культури та ін. Оскільки таке об'єк-єднання носить тимчасовий характер і в міру вирішення общена-нальних завдань починають переважати класові інтереси, така держава незабаром (в історичному сенсі) приходить до одного з основних типів держави: влада зазвичай завойовує буржуазія. Тому такий тип держави отримав Наіменова-ня «перехідного».
У даній концепції є, однак, раціональне зерно: це ви-ділення особливого «перехідного» типу держави, що вказує на те, що дана держава не належить до жодного з ос-новних типів і що його існування історично кратковре-менно, оскільки воно перероджується в державу однієї з ос-новних типів.
У тоталітарній державі все підпорядковано ідеї про його придбава-авторитетом: держава - все, людина - ніщо. Влада знаходиться в руках правлячої еліти, інші повністю відсторонені від участі в управлінні державою. Нещадно пригнічується вся-кое відхилення від певної державою норми, люди чи-шени фактично, а нерідко і юридично прав і свобод. Дей-ствует принцип: «Заборонено все, крім запропонованого».
У ліберальному державі формально права і свободи грома-дан діють у всіх сферах життя суспільства. Допускається відомого-ве, часто формальне, участь громадян у державних справах. Дозволяється, як правило, все, що не заборонено, однак політи-чна сфера має обмеження, які не допускають спроб изме-нения існуючого державного і суспільного ладу.
Ця сторона типології держави потребує доопрацювання. Од-нако вже зараз вона суттєво доповнює типологію, заснований-ву виключно на класовому підході, дозволяє виділити особливості держав в рамках загальноприйнятих типів, відпо-ціалу суспільно-економічних формацій.